Кодеин напиток Lean (лин) Шахты

Добрый день, бро! Ну, допустим, я расскажу тебе про наше незабываемое приключение с кодеином. И да, не пошел я, конечно, на дебильную работу после этого, отстань! Все началось с того, что у меня появился деньги. Решил я, что пора порадовать себя какой-нибудь закладкой. Но вот проблемка - гидрача не было под рукой. Но, блин, кто сказал, что для гопников это проблема? Я тут же позвонил своему старому тюбику Лехе. Понимаешь, Леха - настоящий профи в этом деле, он знает всех дилеров в округе. Короче, я встретился с Лехой, и он рассказал мне о новом гашише, который просто был создан, чтобы вжариться до космоса. Называется это чудо "Голливуд". Сказал, что сам опробовал и погрузился в такое торкновение, что просто потерял счет времени. А я как раз искал что-то, чтобы подогреть свою душу. Договорились мы с Лехой о встрече на следующий день, и я тут же стал подыскивать деньги на эту штуку. Блин, я даже решился пойти на работу два дня подряд, чтобы срубить нужную сумму. Но потом осознал, что я же гопник, на работу идти не вариант. Скатился я на пару дней в кому, залип в игруху, а потом подумал: "А ну его нафиг, я вжарюсь и буду жить по-своему!" День встречи настал, и я с Лехой отправились к одному скрытому местечку, где делились кодеином. Естественно, там был весь молодняк, ребята с такими же приоритетами в жизни, как у меня. В общем, атмосфера была как будто в другой реальности. Я даже чувствовал запах голливудской халлюши. Леха сказал, что для первого раза надо остаться в пределах разумного и вжариваться по чеку. Не то чтобы я совсем дурак, но эти небольшие дозы были просто каплями в океане моего интереса к наркотикам. В общем, я съехал, когда все погрузились в наркотическое опьянение. Но все равно было круто почувствовать эту реальность в другом свете. Ну и теперь я понял, что работа - это не про меня. Я живу свободно, как хочу, и никуда не спешу. Открываю новые миры, новые возможности. Типа посреди ночи туристить по городу, смотреть на звезды, пока все спят и забивают на жизнь. И все это благодаря одному чеку с кодеином. Можешь меня осуждать, но я не жалею о своем выборе. Это моя жизнь, и я счастлив быть гопником, который открыл для себя новые горизонты. Будь свободным, бро!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.